Індекс демократії: Вінницька область посідає 11 місце

23 березня у Вінницькому прес-клубі відбулась прес-конференція «Індекс демократичного розвитку областей України – 2016. Презентація результатів по Вінницькій області».

Ключовий метод дослідження – експертне анкетне опитування. Воно доповнювалося та доопрацьовувалося на основі числових даних та аналізу національних і регіональних джерел вторинних даних (аналітичні доповіді, результати соціологічних досліджень, статистичні дані тощо). Основний масив анкет був заповнений експертами у грудні 2016 року. Саме ж дослідження проводилось протягом листопада 2016 року – січня 2017 року в 24 областях України за виключенням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей.

Регіональним партнером, який проводив дослідження у Вінницькій області, була громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку

За результатами дослідження Індексу демократичного розвитку Вінницька область, як і решта областей України, відноситься до категорії «змішаний/перехідний регіон». Показник Індексу становить 3,13, причому специфікою Вінниччини може вважатись високий рівень довіри саме до місцевих органів влади. Серед 24 регіонів України Вінницька область з Індексом 3,13 знаходиться на 11 місці у загальному рейтингу (cередній показник у рейтингу – 3,05, при цьому найкращий – 3,48, найгірший – 2,75).

Серед 10 складових, які сформували інтегральний показник рівня розвитку демократії у Вінницькій області, найбільше сприяли зростанню фінального показника загальні оцінки таких блоків як «Діяльність державних адміністрацій» (3,67), «Міжетнічні та конфесійні відносини» (3,57), «Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування» (3,56).

За словами аналітика ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Вадима Жигадло: «Причини цього у впровадженні реформи місцевого самоврядування (що додатково позитивно вплинуло на оцінки місцевих органів влади), а також відсутність в області масових відкритих міжетнічних та міжконфесійних протистоянь. Крім того, простежується регіональна специфіка: тенденція мешканців області (особливо у м. Вінниця) більш позитивно оцінювати діяльність своєї місцевої влади, ніж це відбувається в решті областей України, що, напевно, також пов’язано і з ефективністю діяльності місцевої влади».

До блоків, які зменшували фінальний показник обласного Індексу, відносяться «Безпека (злочинність, діяльність органів правопорядку). Органи правопорядку: поліція та прокуратура» (2,69), а також «Стан реалізації захисту прав людини, зокрема стан правосуддя» (2,78).

«Більшість працівників старої системи не хочуть навчатись нічому новому. Вони надіються, що реформа проводитиметься лише у фейсбуці чи на якихось прес-конференціях, а вони працюватимуть так само, як і десятки років до цього» – зазначила Заріна Маєвська, старший інспектор з особливих доручень Управління забезпечення прав людини національної поліції України, один із експертів дослідження. Подібна ситуація прослідковується і в судовій системі. Відсутність якісних кадрів – одна з основних проблем, і вона стала водночас і причиною, і наслідком недовіри людей до правоохоронців. – «Віра людей в правоохоронну систему вбивалася десятиліттями, і зараз повернути її за рік чи два практично неможливо. Проте ми повинні прагнути до цього і робити все, щоб правоохоронець в очах людей був справжнім авторитетом і взірцем для наслідування».

Відчутно нижчими за середнє по Вінницькій області виявились також оцінки стану ЗМІ (2,90) та проблема корупції (2,92).

«Найбільшою проблемою ЗМІ Вінницької області є те, що їх політика диктується навіть не редакцією, а самими власниками. В результаті інформація часто є заангажованою. Всеукраїнською проблемою, яка притаманна і нашій області – ЗМІ не є самоокупними, оскільки споживачі не зацікавлені в тій інформації, яка висвітлюється, і, відповідно, не готові за неї платити. Тому редакції живуть за кошти інвестора, який часто нав’язує свою точку зору» – зазначив Антон Булгаков, журналіст, один із експертів дослідження. Окремо експерт зазначив про проблеми із засиллям прес-релізів, перевіркою фактів та компетенцією самих журналістів.

Ще один експерт дослідження, голова громадської організації «ПРАВО» Віталій Дорох, описуючи блоки громадської та політичної активності, наголосив на потребі підняття компетенції громадського активу: «Варто підвищувати власний рівень компетенції, щоб бути більш професійними, більш краще формувати політику як на місцевому рівні, так і на рівні області». Подібна ситуація і в сфері політичної активності та виборчих процесів: «Відчутною є проблема браку кадрів і їх низької кваліфікації при проведенні виборчої кампанії. Це стосується компетенції членів виборчих комісій» – додав експерт.

Результати дослідження дозволили сформувати рекомендації щодо подальших напрямів зміцнення демократичності на місцевому рівні. Серед основних на національному рівні – це продовження обраного курсу реформ (судочинства, прокуратури, правоохоронної системи) з одночасним забезпеченням інституційної підтримки у найбільш проблемних сферах; удосконалення партійного та виборчого законодавства, а також проведення загальнонаціональної антикорупційної кампанії. На місцевому рівні головними задачами названо розбудову регіонального соціального капіталу, орієнтованого на демократичний розвиток, підвищення якості інформаційного простору, проведення навчання для підвищення рівня професійних знань спеціалістів практично усіх сфер та для підвищення якості людського капіталу.

Лінк на звіт - http://pfirs.org/produkti/book/70-indeks-demokratichnogo-rozvitku-oblastej-ukrajini-2016/3-produkti.html 

Лінк на інфографіку – https://public.tableau.com/profile/texty#!/vizhome/2016_PF/Story1

Захід проводився в рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» у складі Асоціації регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy (NED).