Відбувся круглий стіл «Європейська модель електронного урядування для України» (відео)

У Києві в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ відбувся круглий стіл на тему «Європейська модель електронного урядування для України». Участь у ньому взяли урядовці та експерти з Естонії, Польщі й Молдови, які поділилися досвідом кращих практик електронного урядування в цих країнах. Співголовою робочої групи  з розробки урядової політики в сфері розвитку електронного урядування при Віце-Прем’єр-Міністрові України – Міністрові регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України став виконавчий директор Громадської організації «Подільська агенція регіонального розвитку», керівник «Муніципально-громадського центру електронного урядування, активіст Громадського сектора Євромайдану Олег Левченко.

Цей захід можна вважати подією надзвичайного значення для визначення шляху, який обере Україна в розробці політики е-урядування. Під час круглого столу ідентифікували та обговорили ключові виклики і завдання щодо формування, узгодження та реалізації державної політики з е-урядування в Україні (з врахуванням досвіду Естонії, Польщі та Молдови).

Під час заходу йшлося зокрема про те, що в Україні діятиме Агентство електронного урядування, яке розпочне повноцінну роботу протягом місяця і має на меті розробити та впровадити стратегію електронного урядування в Україні.

Запровадження електронного урядування передусім забезпечить оперативний зворотний зв''''язок і постійний діалог влади з людьми. Також процес надання послуг стане прозорим і відкритим, що призведе до зниження рівня корупції. Крім того, послуги стануть доступними, у громадян з`явиться можливість їх дистанційного отримання.

Виконавчий директор Центру електронного управління Молдови Стела Мокан, спираючись на досвід впровадження у Молдові електронного урядування, наголосила на необхідності якісної організації роботи в цьому напрямку і висловила готовність допомогти Україні налагодити таку роботу.

«Молдова почала діяльність у напрямку електронного уряду у 2011 році. За ці три роки збудована інфраструктура і вже є електронні послуги, які доступні у режимі он-лайн. Крім того, багато послуг було переведено у електронну форму – це, наприклад, отримання дозволів на подання податкових декларацій, а також щорічне звітування підприємств перед державою. Усі ці послуги були відцифровані і, відповідно, покращені», – сказала Стела Мокан.

Представник Естонії, державний радник зі стратегії інформаційно-комунікаційних технологій Сіім Сіккут повідомив, що електронне урядування дозволяє Естонії щорічно заощаджувати до 2% ВВП. Він зазначив, що 15-річний досвід Естонії у впровадженні електронного урядування допоможе Україні закласти правильний фундамент у побудову цієї системи і, особливо, у питаннях інформаційної безпеки користувачів і формування платформи для безпечного обміну даними.

«Необхідно одразу забезпечити впровадження електронних послуг в режимі он-лайн, які би вже працювали – в Естонії ми розпочали з реєстрації та оподаткування підприємств, і водночас розбудовувати платформу безпеки. Адже коли люди бачитимуть вигоди послуг електронного врядування, вони бажатимуть більше таких послуг. Безперечно, для людей це буде більш відкритий, прозорий уряд, і сама функціональність уряду теж поліпшиться», – запевнив експерт.

Представник Міністерства управління і цифризації Польщі Маріуш Пшибишевський зазначив, що в Польщі електронні послуги доступні на всій території країни. «Це послуги в галузі оподаткування, митниці, статистики та в інших сферах. Але деякі проекти були не досить вдалими, тому ми хотіли б поділитися досвідом з Україною, щоб вона не повторювала наших помилок», – підкреслив пан Пшибишевський.

Також у ході спілкування за круглим столом віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив готовність міжнародних донорів надавати фінансову та експертну допомогу Україні впровадженні електронного урядування.

«Питання фінансування дуже об`ємне,оскільки на  потрібно побудувати мережі, створити електронні продукти, навчити персонал працювати цій системі. З іншого боку, система є швидкоокупною, адже нам не потрібно буде закуповувати папірі ми зможемо значно скоротити чиновницький апарат, а це значна економія бюджету», – зазначив віце-прем’єр-міністр.