У Вінниці говорили про сучасні польсько-українські кіновзаємини

Гостем чергової зустрічі в рамках Польсько-української дискусійної платформи, що відбулась 25 лютого в Галереї «ІнтерШик», став молодий український режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук. Розмова з ним вибудовувалась довкола теми «Кінематографічний дискурс: спільні точки дотику польсько-українських кіновзаємин».

Дмитро Сухолиткий-Собчук 2013 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, за спеціальністю режисура художнього фільму (майстерня Михайла Іллєнка). Переможець конкурсу «Коронація Слова 2011» в номінації найкращий сценарій. Його короткометражні фільми(«Інтерсекція», «Морський закал», «Гіпноз», «Борода», «Нитка», «Коріння. Сни», «Отроцтво») та повнометражний дипломний фільм «Красна Маланка» отримували нагороди на міжнародних фестивалях. Учасник BERLINALE TALENT CAMPUS 2013. Член Національної спілки кінематографістів України. Брав участь у документальному проекті «ВАВИЛОН #13» (кіно громадського протесту). Стипендіат програми Республіки Польща «Gaude Polonia» 2015 року. Організатор сценарної платформи «Terrarium». Учасник TorinoFilmLab (Script&Pitch) 2016.

На початку розмови Дмитро Сухолиткий-Собчук розповів про можливості співпраці молодих українських кінематографістів з творцям кіномистецтва Польщі, зокрема за програмою «Gaude Polonia» та програмою Кіркланда. Поділився також власним досвідом навчання в Польщі: стипендію «Gaude Polonia» він здобув у 2015 році, завдяки чому розпочав творити сценарій майбутнього повнометражного фільму. Цей фільм зніматиметься в копродукції кінематографістами кількох країн, а творчий координатор Дмитра в рамках Програми – відомий кінорежисер Кшиштоф Зануссі – буде співпродюсером стрічки.

Окрім точок дотику та спільних проектів, серед яких згадали, наприклад, участь Богдана Ступки у фільмі «Вогнем і мечем», а з найновіших – фільм «Солодка Даруся» режисера Олександра Денисенка (випускника кіношколи Анджея Вайди) за твором Марії Матіос, що знімається в копродукції і з польською актрисою в головній ролі, йшлося також про відмінності «кіножиття» в Україні та Польщі. Так, у Польщі більше кінематографічних вузів (у Варшаві, Лодзі, Катовіце тощо) та альтернативних кіношкіл. Також польська кіноаудиторія має бажання (і можливість) бачити на екрані той простір, людей і ситуації, серед яких вона живе, тоді як в Україні кіно переважно уніфіковане під постімперську кон’юнктуру ринку, і часто неможливо збагнути, чи відбувається дія фільму, переважно російськомовного, в Україні, чи в Росії, Білорусі або іншій пострадянській країні… А ще в Польщі фінанси від кінематографу надходять безпосередньо до Польського інституту кіномистецтва (тобто кіно підтримує кіно), а в Україні вони розпорошуються через держбюджет і Мінкульт.

Говорили також про оригінальний авторський кінематограф, про державну підтримку вітчизняного кіно, про поняття «національне кіно», «європейське кіно»... Дмитро Сухолиткий-Собчук розповів, як працює ініційована ним платформа «Terrarium» з її сценарним інкубатором, практикумом та резиденціями для молодих сценаристів, режисерів та інших творців кіно. До речі, за словами Дмитра, заняття «Терраріуму» з обговоренням та «вичитуванням» сценаріїв відбувалися за участі вінницької письменниці, журналістки, акторки та режисерки Наталки Доляк, а головним консультантом зі скрипт-докторингу («лікування» слабких місць у кіносценаріях початківців) під час Одеського кінофестивалю була польська сценаристка Моніка Франчак.

Наприкінці розмови присутні поставили гостеві Платформи чимало цікавих питань. Модератором дискусії виступив виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко. Участь у ній взяли шанувальники та творці кіно, також представники громадських організацій і культурних товариств, журналісти та іноземні волонтери.