Тарас Прохасько презентував у Вінниці свій переклад роману Анджея Стасюка «Схід»

Гостем чергової зустрічі в рамках Польсько-української дискусійної платформи був Тарас Прохасько – сучасний український письменник, журналіст, один із представників так званого станіславського феномену, член Асоціації українських письменників.

Під час спілкування з вінничанами Тарас Прохасько презентував свій переклад книги відомого польського письменника Анжея Стасюка «Схід».

Роман «Схід» базується на спогадах автора про подорожі до найдальших закутків східних країв (Сибіру, Паміру, Китаю, Тибету...) та на міркуваннях про ментальну різницю і умовну межу між Сходом і Заходом.

Як прозповів Тарас Прохасько, Анджей Стасюк, вирушаючи у найскладнішу і найнеймовірнішу подорож свого життя, прагне знайти точки порозуміння між європейською людиною і мешканцями Китаю чи Монголії. Він відкриває для себе дивних східних людей, вивчає мову їхнього тіла, поведінку, звички…

Дискутуючи про роман, учасники зустрічі та Тарас Прохасько зачіпали теми поширених стереотипів про Схід і Захід, умовного «блукаючого меридіану» між ними. Говорили про притаманну для українців, як і для поляків, ідентифікацію себе як порубіжжя між цими двома «світами», про різні «центри Європи», яких у різних країнах встановлено як мінімум сім…

«Стасюка цікавить загадка, звідки взялась практика комунізму. Він каже, що півжиття прожив у тіні Сходу, тобто при «комуні». Саме ідея ця нібито західна, німецька та французька, проте практика комунізму була східна. І Стасюк захотів знайти ментальну підставу – звідки комунізм міг взятися. Він їздив у мандри на Схід, щоб побачити, як ті особливості природи, людей породили такі ставлення до матерії і до духу, які по тому практикував російський комунізм», - каже Тарас Прохасько.

Говорили і про цікаву постать самого автора – як Анджей Стасюк покинув школу і мандрував Польщею; як не хотів служити, дезертирував з війська і за це 2 роки провів у тюрмі (на вязничному досвіді побудована книга «Мури Геброну»); як у тюрмі багато думав і посав писати (про це оповідає книга «Як я став письменником»); як із метушливої Варшави років 25 тому перебрався у віддалене гірське село в Бещадах; як заснував там видавництво «Czarne», котре видає тепер по сотні книжок щороку…

«Це людина, яка була не згодна з тим, як їй пропонували жити. І яка, на відміну від багатьох, зуміла, нікого не б’ючи і не душачи, зробити собі таке життя, яке хотіла», - сказав перекладач про автора.