Вінницька міська рада спільно з громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» 10 квітня провели круглий стіл "Електронне урядування та електронна демократія в муніципальних утвореннях України", присвячений початку реалізації проекту щодо створення у м. Вінниця муніципально-громадського центру «Е-урядування» (МГЦЕУ). Захід проходив з 10.00 до 17.00 в приміщенні конференц-центру «ПАНОРАМА» (ТРК «Магіцентр», 6 поверх, вул. Соборна, 24).
Мета проведення круглого столу - формування експертного середовища, орієнтованого на розвиток е-урядування та спроможного підготувати рекомендації для муніципалітетів щодо стратегії, стандартів розвитку е-урядування в територіальних громадах України, забезпечити участь громадських організацій у формуванні локальних політик стосовно його впровадження. Надалі передбачається активна співпраця експертів клубу «Е-урядування», що проходитиме як дистанційно (у формі веб-конференцій та вебінарів), так і у форматі щоквартальних зустрічей. До участі у роботі клубу залучатимуться іноземні фахівці з впровадження е-урядування, що забезпечить естраполяцію кращих світових практик на український досвід. В цілому, діяльність клубу експертів сприятиме розвитку е-урядування в Україні як на державному, так і місцевому рівнях, розробці міжнародних проектів, уніфікації стандартів електронного урядування та поширенню демократичних цінностей в українському суспільстві.
Під час заходу обговорювались наступні питання:
Стан розвитку е-урядування в територіальних громадах України;
Загальні стандарти розвитку е-урядування на місцевому і державному рівнях;
Формування клубу «Е-урядування» (групи експертів, що безпосередньо та дистанційно сприятимуть підвищенню загальної компетентності у відповідній сфері), який діятиме при МГЦЕУ;
Узгодження напрямків діяльності МГЦЕУ (обговорення тематики навчальних модулів, залучення експертів до проведення вебінарів, веб-конференцій, веб-презентацій, розробки окремих продуктів, консультацій).
Заступник Вінницького міського голови, Володимир Слишинський, зазначив, що у Вінниці активно впроваджуються інформаційні технології, за рахунок чого в минулому році чисельність працівників апарату управління міської ради була скорочена на 15%. На сьогоднішній день завдяки департаменту інформаційних технологій було запроваджено низку елементів е-урядування, що сприяють більш ефективним комунікаціям органів влади з громадськістю. Мова йде про електронну мапу міста, «Цілодобову варту», створення «Прозорого офісу» для ефективнішого надання адміністративних послуг. «Чим менше громадяни помічають владу, тим краще вона працює, - зазначив Володимир Слишинський. - Стоячи в чергах, люди неодмінно скаржитимуться на владу, а завдяки е-урядуванню вони матимуть змогу отримувати послуги через інтернет, навіть не виходячи з дому». Він також додав, що створення подібних центрів на місцевому та регіональному рівні, безперечно, спонукатиме владу прислухатись до громадян і йти їм назустріч.
Діана Зубко, менеджер програми «Громадянське суспільство та належне урядування» Міжнародного фонду «Відродження», у своєму виступі зауважила: «Для підтвердження того, наскільки актуальною є ця тема, хочу зазначити, що одним з чотирьох основних пріоритетів стратегії розвитку фонду «Відродження» на 2012-2013 рр. є розвиток електронного урядування та електронної демократії, сюди ж входить надання адміністративних послуг». За її словами, муніципально-громадський центр «Е-урядування» вирішили створити саме у Вінниці, оскільки тут ще з 2006 року поступово впроваджуються елементи електронного врядування та електронної демократії. «Після підписання Меморандуму ми розпочали плідно працювати над створенням центру, який буде офіційно відкрито найближчим часом. На його базі буде проводитися навчання, обмін досвідом між іншими містами, і в результаті ми сподіваємося отримати кінцевий результат, який можна буде поширити на загальнодержавному рівні і допомогти містам, які лише розпочинають рухатись у напрямку запровадження систем е-урядування».
Створення муніципально-громадського центру «Е-урядування» у м. Вінниця стало можливим завдяки підтримки Міжнародним фондом «Відродження» спільного для нашої громадської організації та Вінницької міської ради проекту «Формування партнерства громадськості та органів місцевого самоврядування у сфері розвитку публічного е-урядування», зазначив виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко. Він також додав, що це перший захід, який відбувається в рамках відкриття центру. Метою зустрічі є не лише обмін досвідом учасників круглого столу у сфері розвитку е-урядування, а й визначення векторів подальшої спільної роботи експертів, розробка конкретних рекомендацій щодо більш ефективного впровадження е-урядування саме на місцевому рівні, які згодом можна буде поширити по всіх регіонах України. Як варіант такої спільної розробки, Олег Левченко запропонував уніфікувати стандарти (алгоритм, підходи) розвитку е-урядування у містах.
«Нині впровадження елементів е-урядування в роботу муніципалітетів є одним із пріоритетних завдань, - зазначив директор департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради Олександр Риженко. – В першу чергу, це потрібно для того, аби зробити доступ громадян до інформації та участь у процесі прийняття рішень більш відкритими та легкими. Створення муніципально-громадського центру «Е-урядування» дозволить нам стати осередком комунікації для поширення досвіду між містами, якої на сьогоднішній день дуже не вистачає. Це також надасть змогу налагодити зв’язки між громадянами, представниками органів самоврядування та громадських організацій щодо обміну досвідом».
Наталія Олійник, начальник відділу програмно-комп''''ютерного забезпечення Новоград-Волинської міської ради переконана, що «електронне урядування є одним із визначних факторів, що допомагають людям отримувати якісні послуги. Впровадження е-урядування є складним процесом, що потребує значних матеріальних, інтелектуальних та фінансових ресурсів, вимагає вирішення комплексу правових, організаційних і технічних проблем». За її словами, створення офіційного сайту міської ради дало змогу громадян постійно отримувати інформацію про життя Новоград-Волинська, брати участь в опитуваннях, проводити звернення. Ефективною є робота центру надання адміністративних послуг. «Звичайно, однією з проблем неспроможності впроваджувати електронне урядування є відсутність фінансування. Дякуючи фонду «Відродження», ми маємо змогу реалізовувати проекти у цій сфері,» - додала Наталія Олійник.
Людмила Передерей, керуючий справами виконавчого комітету Бориспільської міської ради, у своєму виступі зазначила: «У Борисполі електронне урядування почало впроваджуватись ще у 2003 році, тож досвіду у нас достатньо, є чим пишатись. Враховуючи те, що Бориспіль – це місто середнього значення, ми не можемо похвалитись якимись значними ресурсами. Ми можемо пишатись співпрацею з громадськими організаціями, що надає змогу надавати дійсно якісні послуги, але без помпезних приміщень і значних фінансових витрат». Вона висловила сподівання, що спільними зусиллями присутнім на заході фахівцям вдасться розробити певний нормативно-правовий акт у сфері е-урядування, який можна буде застосувати саме по відношенню до середніх та малих міст. Адже, на її думку, ті проекти, які приймаються на державному рівні, часто неможливо використати на рівні малих міст.
Олеся Архипська, заст. Генерального директора з електронного урядування ДП «Державний центр інформаційних ресурсів», зазначила наступне: «Термін електронне урядування почав впроваджуватись в Україні зовсім недавно, буквально 2-3 роки тому. Раніше мова йшла про програму інформатизації державного та регіонального рівня. Про таке поняття, як електронна демократія, почали говорити, коли виникла потреба розробити проект концепції розвитку електронного урядування, яка була прийнята у 2010 р. і сьогодні існує як єдиний дороговказ у цій сфері. На жаль, на сьогоднішній день в Україні немає програми розвитку електронного урядування. Певні ініціативи з електронного урядування включено до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки». Україна, за її словами, вперше за свою історію в рамках міжнародної ініціативи Партнерство «Відкритий уряд» взяла на себе зобов’язання у сфері розвитку електронного урядування та електронної демократії. Отже, наша держава на міжнародному рівні почала заявляти питання електронної демократії.
Валентина Дарнопих, керівник проектів Славутицької громадської організації «Лабораторія малого бізнесу» звернула увагу присутніх на складність впровадження реформ, ініційованих найвищими органами влади, на рівні міст. За її словами, те що нав’язується державою згори, досить часто в містах просто не працює. Саме тому важливо, щоб муніципалітети самі брали на себе ініціативу щодо розробки реформ у зазначеній сфері. Комплексно електронне урядування в Славутичі, за словами Валентини Дарнопих, почало розвиватись у 2007 р. На її думку, найголовніший фактор розвитку е-урядування на місцевому рівні – людський фактор. «З одного боку, є мери та команда, які вже готові до започаткування змін і знають, як це зробити. Є такі, яким взагалі безрезультатно що-небудь пояснювати. З іншого ж боку, є міські голови, котрі не обізнані у тому, як впроваджувати е-урядування, але вони згодні це робити, якщо їм провести відповідний інструктаж. Отже, завданням нашої Асоціації електронних міст, так само як і вінницького центру, є визначення саме таких «серединних» міст, для яких наш досвід може бути корисним».
Керівник проекту «E-Governance Laboratory» Світлана Тараненко презентувала досвід Естонії у сфері розвитку інформаційних технологій та впровадження електронного урядування зокрема. За її словами, ця маленька країна є провідною у багатьох галузях. Саме тут колись було розроблено технології hotmail, skype. Цікавим є той факт, що, згідно з висновками спеціального комітету канадського сенату, Естонія випередила Канаду у розвитку інформаційних технологій на 12 років. «Не дивлячись на те, що в Україні на сьогодні зареєстровано близько 190 нормативно-правових актів, що регулюють питання інформатизації суспільства, у нас все ж таки, в першу чергу, використовуються механізми бюрократії, а вже потім – інтернет-технології, - зазначила Світлана Тараненко. - Що ж стосується Естонії, то там вже давно кількість чиновників максимально скорочена, повсюдно використовуються електронні системи. В Україні лише 42% населення віком від 15 до 74 років користуються інтернетом, в Естонії – 98%». Також вона додала, що під час минулорічних виборів в Естонії було впроваджено технологію голосування через мобільний телефон. На голосування дається три дні, і протягом цього часу виборець має право змінити своє рішення або відкликати свій голос. Після того, як період для голосування завершиться, громадяни можуть через електронні системи чітко відслідкувати, коли саме їхній голос був порахованим. Таким чином держава забезпечує повну прозорість виборчих процесів.
За словами директора муніципально-громадського центру «Е-урядування» Оксани Гречко, планується розробити спеціальні курси навчання окремо для представників влади та громадськості (лідери громадських організацій, вчителі, журналісти, працівники комунальної сфери тощо). «Сьогодні більшість населення лише в загальних рисах знає про поняття електронного урядування, хоча на практиці вони можуть використовувати певні його елементи, навіть не здогадуючись про це. Тому навчальний компонент є одним із основних напрямків роботи центру. Що ж стосується клубу експертів «Е-урядування», то ми проводитимемо консультації як дистанційно, у формі веб-конференцій та вебінарів, так і у форматі щоквартальних зустрічей. Ми залучатимемо також іноземних фахівців з е-урядування, аби поширювати в Україні кращі світові практики».
За більш детальною інформацією звертайтесь за тел. (0432) 69 44 32
або ел. адресою o.grechko.pard@gmail.com
ВОГО «Подільська агенція регіонального розвитку»
Контактна особа – Оксана Гречко
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду «Віродження» – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному та місцевому рівнях.