З початку повномасштабного вторгнення росії, офіс "Подільської агенції регіонального розвитку", який розташований у підвальному приміщенні, став прихистком для вінничан під час повітряних тривог. Спершу члени ГО допомагали знайти місця для зупинки та ночівлі людям, які змушені були залишити свої домівки. А згодом в організації розширили свою діяльність. Про те, чим в умовах війни займається організація та чи змінили вони свою діяльність розповідає комунікаційниця Галина Сегеда.
- Війна змінила нас усіх. Наша організація не стала винятком. Ми продовжуємо працювати у тих напрямках діяльності, які залишаються основними для нас, проте зараз основний фокус роботи — допомога людям, які змушені були залишити свої домівки та наразі зупинилися у Вінниці.
- Починаючи з 24 лютого, наша організація включилася в процес допомоги усім, хто її потребував та досі потребує. Перше, з чого розпочалася наша робота, це надання місця для зупинки або ночівлі. Люди з Києва, Бучі, Ірпеня, Сум, Харкова, Миколаєва, Бородянки та інших міст зупинялися у нас в офісі. Хтось на кілька годин, хтось на кілька днів, деякі навіть на значно довший період. Наш офіс розташований у підвальному приміщенні житлового будинку, тому під час повітряної тривоги до нас спускалися місцеві мешканці. Деякі літні люди навіть тривалий час ночували у нас, почуваючи себе у певній безпеці. Також ми передавали контакти організованих прихистків у Вінниці та області всім, хто їхав до нашого міста чи проїжджав повз, допомагали з пошуком житла. Звісно, як і всім, у той час нам було страшно, проте вирішили, що потрібно боятися проактивно. Просто сидіти, боятися і нічого не робити ми не змогли б, тож намагалися допомагати.
Разом з лікаркою медицини невідкладних станів Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги, головою громадської організації "Агенція екстреної медичної допомоги" Алісою Чорнокнижною організовували тренінги з першої домедичної допомоги. У них брали участь активісти, вчителі, викладачі, люди, які змушені були тікати з дому та інші.
Саме під час цих тренінгів Аліса розповіла, що медичну перев’язувальну косинку можна виготовити власноруч, тож ми налагодили їхнє пошиття. До цієї роботи долучилися дуже багато жінок. Хочемо окремо подякувати вчителькам вінницького ліцею №7 імені Олександра Сухомовського Оксані Костишиній та Ірині Пасічник. Ще були зовсім незнайомі жінки – Валентина, Наталя, Сніжана, Світлана… Всіх навіть зараз не пригадаю. Шили косинки й в Іванівській громаді, у Черепашинцях, приєднувалися духовенство і парафіяни. Також долучалися наші партнери - підприємство «Системні рішення». Загалом ми передали на швидку більше 6000 косинок.
Об'єднали наші зусилля щодо надання допомоги та гуманітарного забезпечення потреб людей, які постраждали внаслідок військових дій та зупиняються у Вінниці. Ми взяли під свою опіку два прихистки та підписали Меморандум про співробітництво з ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище» та ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці». Спільно працюємо щодо розміщення та допомоги людям, що залишили свої домівки у пошуках безпечного місця перебування.
Ми постійно спілкуємося з керівництвом прихистків та знаємо про потреби. У межах проєкту «Шелтер» (Фонд Східна Європа), завдяки співпраці з Фондом Віктора Пінчука, друзям з Мілану, партнерам з Чернівців та багатьом іншим, хто допомагає в умовах війни, нам вдалося передати у прихистки продуктові набори, засоби гігієни, ковдри, спальники, каремати, медичні препарати, а також прально-сушильні машини, прасувальне та кухонне обладнання.
Крім того, наша організація доставила в Україну автомобіль, наданий Пунською гміною (Польща). Вантажний бус передали до ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1, але його використовуватимуть й для потреб інших прихистків. Доставили з Польщі від Палати традиційних регіональних та локальних продуктів кухонне начиння та обладнання, яке розподілять між прихистками.
Завдяки співпраці з Фондом Родини Шептицьких передали територіальній обороні, лікарям швидкої допомоги та на перерову медичні тактичні наплічники та дефібрилятори. Також передали одяг для військових, який отримали від польських партнерів.
З підприємством «Системні рішення» ми співпрацюємо з 2011 року й наразі спільно виготовили для військових 1000 аптечок, шили плитоноски. Також запустили роботу по пошиттю турнікетів, які є сертифікованими.
- У нашій організації завжди йшлося про те, що найбільша цінність – люди. Зараз ми ще більше в цьому переконалися. Нашій Україні потрібна допомога і ми, як і багато організацій, робимо те, що можемо. Одним із напрямків нашої діяльності є розвиток територій, тому після перемоги наша діяльність не зміниться, а розшириться. Ми спільно будемо відбудовувати і розвивати нашу країну.
- Напевно найбільше враження за останній час – те, що ми «малі», але ми сильні. Ми можемо набагато більше, ніж думаємо. Війна не питає, хто ти, вона безжальна. І ми маємо вистояти. Важко було чути історії тих, хто був у містах найгострішого бойових дій. Історії від дітей, які казали «там дуже страшно», сльози жінок, розпач в очах чоловіків… І ще багато чого. У нас ночували люди, які мають досить високий соціальний статус, але вони спали в офісі на підлозі й казали, що в цей час це ніби номер люкс у найкращому готелі.
- Ми продовжуємо працювати за своїм основним напрямком. Однак наша діяльність трохи переформатувалася. Ми готові співпрацювати і продовжувати роботу. Головне здобути Перемогу.
Фото надані Галиною Сегедою
