У Вінниці відбувся Міжнародний Форум «Digital Future – Shared Responsibility»

22 червня у Вінниці відбувся Міжнародний Форум «Digital Future – Shared Responsibility». Захід організовувала Громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» в партнерстві з Державним агентством з питань електронного урядування в Україні та Вінницькою міською радою.

Що було лейтмотивом заходу?

Цифрова демократія – це не лише технології, а й процеси спільної участі громадян від ініціювання проблеми до спільного впровадження обраного рішення. Розуміння факторів, які сприяють партисипації, як і технологічних тенденцій майбутнього сприятиме спільному творенню цифрового майбутнього.

Мета Форуму полягала у тому, щоб продемонструвати важливість аспектів культури співвідповідальності під час використання технологічних ноу-хау, принципів формування інструментів цифрової демократії  та важливості розуміння процесів цифрової участі.

Захід розпочався вітальним словом від голови Державного агентства з питань електронного урядування в Україні Олександра Риженка, директора ІТ департаменту Вінницької міської ради Володимира Романенка та Директора Вінницького Центру місцевого самоврядування Олега Левченка.

Соціолог, Генеральний директор Лабораторії соціальних досліджень та інновацій «STOCZNIA» Куба Вигнанські, розповідаючи про виклики демократії зазначив, що в демократії ми повинні вимагати від себе здібностей мати власні погляди і власну думку, аби уникати маніпуляцій і фабрикування думок.

«Демократія -  це спосіб не для того, щоб сказати, що відмінностей немає, а вміння ці відмінності подолати і до того ж мирним шляхом», - зазначив Куба Вигнанські.

Панельна дискусія «Цифрові інструменти для демократії»

Перша панельна дискусія розпочалась із відео виступу Лукаша Круля, координатора програм Коледжу Європи.

Він зробив акцент на людському та комп’ютерному кодах та важливості їх розуміння. Лукаш розповів про 5 правил, які нам необхідно враховувати, живучи в світі, який належить як людському, так і комп’ютерному кодам, а ми повинні бути експертами в обох галузях.

«Перше правило полягає в тому, щоб ми зрозуміли, для кого насправді потрібні технології. За другим правилом нам потрібно розуміти технологічні обмеження для правил і законів, які ми будуємо навколо нас. Правило номер три: є багато випадків, коли люди і машини можуть співпрацювати один з одним. Правило номер чотири полягає в тому, що жодна технологія не є дійсно нейтральною, тому що всі технології якимось дивним чином перемішуються з людським кодом. І, нарешті, правило номер п’ять, ставитись до технологій як до лейкопластира. Технологія не вирішить усі людські проблеми, а лише допоможе посприяти її розв’язанню», - розповів Лукаш Круль.

Олег Левченко, директор Вінницького Центру місцевого самоврядування, зазначив, що важливим є саме баланс між технологіями та демократичними нормами. Є два крайніх полюси і потрібно розуміти, наскільки ми готові до цього.

Гголови Державного агентства з питань електронного урядування в Україні Олександр Риженко розповів, що більше 3 років в Україні є інструменти на державному рівні, які можна використати для того, щоб впливати на державу (електронні петиції, участь в громадських бюджетах, платформа електронної демократії та ін.). І вони створені не лише для того, аби контролювати, а й щоб пропонувати та обговорювати.

Сергій Карелін, координатор компоненту е-демократії Програми EGAP, розповів, що таке електронна демократія, як вона впливає на різні процеси у суспільстві та про те, що варто брати відповідальність.

«Нам необхідно створити нову категорію громадян «smart citizens», які не будуть просто скаржитись, а ті, хто братимуть відповідальність за майбутнє своєї держави. Моя відповідь як протистояти популізму – як явищу, яке з’являється  і  зникає (в період економічних криз) - потрібно брати відповідальність за вчинки», - розповів Сергій Карелін.

Панельна дискусія «Цифрові права та цифрова безпека»

Це друга панельна дискусія розпочалась із виступу Міхала Боні, депутата Європейського Парламенту. Він зазначив, що цифрова безпека охоплює багато аспектів, включаючи критичну економіку і державну діяльність, кіберзлочинність, конфіденційність в Інтернеті, захист базових прав. За його словами, з-поміж нещодавніх важливих документів, які були ухвалені Європейським парламентом, варто зазначитиЗагальний регламент про захист даних (GDPR).Він регулює процес гарантування безпеки персональних даних особи під час  діяльності особи, компанії чи організації у межах Європейського Союзу.

Микола Костинян, консультант з цифрової безпеки акцентував важливість цифрової безпеки організацій громадянського суспільства. На його думку, безпека зводиться до управлінських рішень, а зрештою до побудови системи управління ризиками всередині цієї організації. «Якщо в організації є проблеми з безпекою, то винен не ІТ-фахівець, а  менеджмент. Якщо ж в організації немає менеджменту, то це не зовсім справжня організація. Організацію можна захистити у тому випадку, якщо у неї  є механізм прийняття рішень та подальшого впровадження», - зазначив експерт.

Анда Болога, дослідниця Коледжу Європи зосередила свою увагу на критичній інфраструктурі, а саме питанню кібербезпеки енергетичних мереж. 

Питання цифрових прав та цифрової безпеки підняла у своєму виступі Віта Володовська, експертка Лабораторії цифрової безпеки. Зокрема вона зазначила, що на даний момент Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вже близько року працює над законопроектом стосовно захисту критичної інфраструктури.

Володимир Романенко, директор департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради, підкреслив, що питання розробки стратегії розвитку цифрових технологій, а також цифрової безпеки є надзвичайно важливим. Адже, розробка рішень для тих питань, які ще не трапились, тобто по суті кризовий менеджмент дозволяє значно знизити ресурсні витрати для побудови таких рішень.

Третя панельна дискусія «Майбутнього цифрової демократії»

Третя панельна дискусія була присвячена питанню майбутнього цифрової демократії. Аналітик та медіа-експерт Францішек Вячорка висвітлив питання цифрового впливу як інструменту для учасницької демократії та соціальних змін.

Луї Обрі, дослідник з Коледжу Європи, звернув увагу на питання дезінформації та її впливу на сучасний світ та формування майбутнього. Він зазначив, що ми живемо в еру пост-правди, де найбільшим ефектом дезінформації є зниження рівня довіри політикам, науковцям чи навіть очевидним речам.

Джонатан Кларк, волонтер Корпусу миру в Україні  звернув увагу на вплив технологій на демократичний процес, у той період коли технології продовжують розвиватись. Він зазначив, що соціальні медіа-платформи надають громадянам можливість притягнути державних службовців до відповідальності. Платформи соціальних медіа підсилюють думки громадян, і дають можливість громадянам самоорганізуватися оперативно та в режимі реального часу.  

Замість висновку

Власне, Форум зібрав більше 60 учасників з України та за кордону, які обговорили вищезазначені питання.  Проте, що буде в нашому цифровому майбутньому, залежатиме від кожного. Кожен має нести відповідальність за створення свого майбутнього. Технології просто допомагають нам зробити це простіше і швидше.