Вінниця – серед лідерів із використання електронних технології для забезпечення розвитку локальної демократії та сталого міського розвитку
26-27 липня за сприяння Програми розвитку ООН та Швейцарського Бюро Співробітництва з ініціативи Вінницької міської ради, Інституту розвитку міст, Асоціації міст електронного урядування у Вінниці пройшла міжнародна конференція «SmartCity: електронні технології для забезпечення розвитку локальної демократії та сталого міського розвитку». Учасники заходу – міські голови та інші представники органів місцевого самоврядування, керівники та спеціалісти з ІТ-технологій, громадські організації, а також експерти зі Словаччини, Польщі, Естонії та Грузії. Під час конференції обговорювались сучасні електронні технології, можливість їхнього використання для оптимізації роботи органів місцевого самоврядування, сприяння взаємодії влади і мешканців міста.
Офіційне відкриття конференції здійснили Вінницький міський голова Володимир Гройсман, старший програмний менеджер ПРООН Оксана Реміга та координатор проектів Швейцарського Бюро Співробітництва Ілона Постемська. У своїх вітальних словах вони наголосили на тому, що Вінниця недарма була обрана місцем для проведення цієї конференції, оскільки вона є одним із лідерів серед українських міст з впровадження електронних технологій у сферу публічного управління. Міський голова Володимир Гройсман зазначив, що система «розумне місто» і є тим інструментом, який можливо запроваджувати на територіях для підвищення якості життя людей та вдосконалення системи управління містом і його сталого розвитку.
У своїй презентації Ірина Скалій, керівник муніципальної програми врядування та сталого розвитку ПРООН, більш детально розповіла про концепцію Smart City та можливість її аплікації на українські міста. Також вона зазначила, що Програма розвитку ООН останнім часом підтримала розробку офіційних веб-сторінок 17 міських рад, сприяла проведенню міжнародної сертифікації відповідності якості надання послуг для 7 міських рад.
Арво ОТТ, директор Академії електронного врядування (Естонія), презентував досвід своєї країни щодо впровадження електронного урядування та розбудови електронної демократії. Він зосередив увагу аудиторії на 4 основних складових цього процесу: організаційній, нормативно-правовій, фінансовій та технічній.
Представник служби архітектури Тбіліської міської ради Марія Марсагішвілі звернула увагу аудиторії на різні електронні технології, які використовуються в Грузії у сфері державного управління. Зокрема, жителі Тбілісі можуть користуватись такими сервісами як отримання паспортів та ідентифікаційних карток в режимі онлайн, е-аукціони, е-медицина, е-будівництво, е-податкова служба тощо. Цікавим є те, що дозвіл на проведення будівництва також надається в електронній формі, і за прискореною процедурою його можна отримати протягом одного дня. Усі ці технології, за словами Марії Марсагішвілі, сприяють абсолютній прозорості адміністративних процесів, не залишаючи місця для корупції.
Йозеф Петраш, голова департаменту комунікацій, міжнародних справ і протоколу м. Мартін (Словаччина), розповів як на прикладі невеликого міста можна забезпечити прозорість та відкритість діяльності міської ради, сприяти активній участі громадськості у житті міста, різко зменшити прояви бюрократизму та корупції. Цей проект під назвою «Прозоре місто» ініціював мер м. Мартін у 2006 р. одразу після свого обрання на цю посаду. На сьогодні досвід м. Мартін набув світового визнання, про що свідчить відповідна нагорода з боку ООН за найкращі практики із боротьби з корупцією та сприяння прозорості та публічності діяльності міської ради.
Представники м. Кельце (Польща) Ядвіга Шкробацька, Домініка Ковальська Ямрожек та Яцек Яніа, розповіли про досвід міської ради Кельце зі створення геоінформаційної системи (ГІС). Зокрема, вони охарактеризували переваги впровадження ГІС для органів місцевого самоврядування та можливості взаємодії геоінформаційної системи із системою електронного документообігу.
Менеджер по роботі з державними установами «Майкрософт. Україна» Валерія Казбан акцентувала увагу учасників конференції на необхідності надання громадянам електронних посвідчень особи. Саме це, на її думку, має стати першим кроком для масштабного впровадження електронного урядування в Україні. В іншому випадку навіть доровартісне обладнання та програмне забезпечення не зможе вирішити проблему створення е-уряду. Зі свого досвіду вона навела приклад, коли міська рада закупила геоінформаційну систему, не маючи при цьому розроблених міських кадастрових даних та потрібних реєстрів. Таким чином, фінанси були витрачені, а бажаного результату так і не досягнуто.
Олександр Риженко, директор департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради, розповів про досягнення Вінниці у використанні технологій е-урядування. Зокрема, він охарактеризував основні принципи функціонування ЦАП «Прозорий офіс», системи електронних звернень громадян («Мапа звернень»), диспетчерської служби «Цілодобова варта». Більш детально Олександр Риженко ознайомив учасників конференції із системою електронного документообігу у Вінницькій міській раді.
Володимир Кригін, представник КП «Міськоформлення» (Кременчук) та Віталій Біленков, представник ТОВ «ГІСІНФО» (Вінниця), розповіли про різновиди геоінформаційних систем та способи їхнього використання для управління містом.
Валентина Дарнопих, виконавчий директор Асоціації міст електронного урядування та керівник ГО «Лабораторія малого бізнесу» (Славутич), проінформувала учасників заходу про основні завдання та напрямки діяльності Асоціації. За її словами, особливостями розвитку е-урядування в Україні є те, що цей процес ініціюється «знизу», тобто на рівні міст. На сьогоднішній день в нашій державі вже є певні успішні практики з впровадження електронних технологій, які варто поширювати на інші міста. Валентина Дарнопих також наголосила на потребі розробки єдиних стандартів е-урядування для усіх органів місцевого самоврядування. За її словами, Славутич є гарним прикладом того, що навіть у невеликих містах можна розвивати електронне урядування.
Виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко зазначив, що в Україні нараховується 17 мільйонів активних користувачів Інтернет, 31% жителів нашої держави відвідують світову мережу щоденно. Ці дані є хорошою основою для розвитку електронних технологій в системі управління. Впровадження е-урядування вимагає комплексної підготовки до цих процесів органів влади, громадськості та інфраструктури. У світі є чимало гарних прикладів, на які варто орієнтуватись. Зокрема, у своїй презентацій Олег Левченко зазначив досвід впровадження системи електронної статистики мером м. Балтимор. Ця програма, що називається CitiStat, за два роки допомогла заощадити 100 млн. доларів з міського бюджету та була визнана кращою практикою у сфері управління в межах США у 2007 р. Олег Левченко також наголосив на тому, що Smart City –це не просто «розумне» місто, це місто «самокероване», тобто таке, де громадяни свідомо та активно беруть участь в управлінні.
Окрім презентування свого досвіду та загального обговорення під час пленарного засідання, учасники також мали змогу здійснити оглядові візити по Вінницькій міській раді – зокрема ознайомитись із роботою Центру адміністративних послуг «Прозорий офіс» та диспетчерською службою «Цілодобова варта».
Наступного дня, 27 липня, учасники конференції ознайомились із досвідом впровадження електронного урядування в містах Луцьк та Миколаїв, який представили відповідно Борис Карпус, керівник проектів ВОГО «Фонд місцевого розвитку» та Михайло Золотухін, керівник ММГО «Фонд розвитку міста Миколаєва».
Оновлену версію офіційного веб-сайту Вінницької міської ради продемонстрував учасникам Олександр Риженко, директор департаменту інформаційних технологій ВМР. За його словами, оновлена сторінка відповідає усім сучасним вимогам, зокрема вона є більш інтерактивною та простішою у користуванні. У рубриках, що відповідають департаментам ВМР, буде багато статистичної інформації та новин, які оновлюватимуться щоденно. Окрім того, буде розкришено перелік електронних послуг для громадян.
Світлана Сапетна, представник Долинської міської ради, що на Івано-Франківщині, розповіла, як невелике місто спроможне використовувати сучасні методи управління у сфері житлово-комунального господарства та енергозбереження.
Про можливості використання електронних технологій у медицині детально розповіли Арво Отт, директор Академії електронного урядування (Естонія) та Всеволод Качмар, представник компанії «Елекс» (Львів). Безперечно, естонський досвід сильно відрізняється від українського. В нашій державі процес поширення е-картки пацієнта гальмується через недосконалість чинного законодавства, зокрема у сфері використання персональних даних та електронних засобів посвідчення особи.
Про автоматизовану систему нарахування субсидій та оптимізацію роботи управлінь соціального захисту в цілому розповіла директор департаменту праці та соціального захисту Вінницької міської ради Лариса Попова.
Директор муніципально-громадського центру «Е-урядування» Оксана Гречко ознайомила учасників заходу із метою створення Центру, його основними цілями та напрямками роботи. Україна, відповідно до дослідження ООН 2012р., за індексом розвитку е-урядування займає 68 позицію серед 190 країн. Для порівняння, у 2010 р. наша держава посідала 54 сходинку. За словами Оксани Гречко, це свідчить про те, що, з одного боку, багато країн усвідомили потребу активно впроваджувати електронні технології в усі сфери життя, а з іншого боку – ті зусилля, що на сьогодні докладаються в Україні для розвитку е-урядування є недостатніми. Однією із головних цілей муніципально-громадського центру «Е-урядування» є сприяння поширенню кращих практик використання технологій е-урядування в роботі органів місцевого самоврядування та створення єдиних стандартів розвитку цих технологій для всіх міст України.
