У Вінниці презентували проект, спрямований на вирішення проблем осіб без громадянства, які мешкають у прикордонних районах області

Проект зі скорочення безгромадянства осіб молдавської національності здійснюється Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в трьох областях (Одеській, Чернівецькій та Вінницькій) за фінансування Європейського союзу. Організаційним партнером проекту у Вінницькій області є Громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку», юридичний супровід надає Вінницька правозахисна група.

За словами організаторів, ця партнерська ініціатива спрямована на осіб переважно молдавського походження, котрі в результаті розпаду СРСР та військового конфлікту в Придністров’ї переселились на прикордонні терени України (більшою мірою в Одеську область, а також в суміжні з Молдовою та ПМР райони Вінницької і Чернівецької областей), де тривалий час мешкають напівлегально, перебуваючи фактично в статусі осіб без громадянства. За попередніми оцінками, кількість таких осіб у цих регіонах може становити близько 3000, з них певна частина живе у Вінницькій області. Через відсутність офіційного статусу такі люди обмежені в усіх правах - зокрема, в реєстрації народження та шлюбу, отриманні освіти та соціальному забезпеченні, доступі до охорони здоров''''я та правосуддя, офіційному працевлаштуванні, володінні майном, участі у політичному житті та свободі пересування тощо.

Ігор Бринош розповів, що 15-17 серпня в Одесі відбулась установча зустріч учасників партнерства, спрямованого на скорочення безгромадянства, на якій учасники обговорили меморандум та подальші  спільні дії. Участь у цій зустрічі взяли, зокрема, і представники неурядових організацій Вінниччини.

«Є сприяння та розуміння з боку управління Верховного комісара ООН у справах біженців, вони також цим активно займаються, ведуть переговори з Державною міграційною службою України, щоб розробити механізми спрощення процедур, зменшення державного мита при оформленні документів тощо. Першим кроком проекту стане здійснення моніторингу. Завдання моніторингу, перш за все, – зрозуміти точну кількість таких осіб, їх вік, соціальний стан, особливості їхнього статусу (яка частина з них має паспорти радянського зразка, яка частина взагалі не має документів, яка частина з них діти…), щоб далі більш предметно та аргументовано говорити про ситуацію. Результати цього моніторингу можуть бути використані експертами для підготовки документів щодо спрощеної легалізації, можуть бути використані Управлінням Верховного комісара у справах біженців для впливу на органи влади України, оскільки формально Україна доєдналася до Конвенції зі скорочення безгромадянства, але, на відміну від, наприклад, Молдови, практичних дій в Україні для цього не робиться», - зазначив Ігор Бринош.

Керівник проекту визнав, що ситуація в Україні нині складна і є чимало інших проблем, проте й долею осіб із такою «задавненою» проблемою безгромадянства теж не можна нехтувати – є шанс впровадити ці потрібні і прогресивні реформи, оскільки, за висловом Ігора Бриноша, «з таким «багажем» до Євросоюзу навряд чи можна йти».

Йшлося також про заплановану інформаційно-просвітницьку кампанію, спрямовану на осіб без громадянства. Власне, такі люди добре розуміють переваги легалізації (можливість отримувати соціальну допомогу на дітей, офіційно працевлаштовуватись, оформити пенсію тощо), але часто не знають елементарних речей про процедуру цієї легалізації, не мають коштів на поїздки до обласного центру, на довідки з Молдови та їх переклад…

«До того ж, люди часто вже зневірилися в можливості легально отримати офіційний статус, натомість їм іноді пропонують корупційний шлях вирішення проблеми. Наприклад, в Одесі відбувся експеримент журналістів програми «Гроші»: людина легально не могла отримати статус, її відправляли з кабінету в кабінет, а журналіст, посидівши півгодини в Інтернеті, знайшов посередника, який за певну суму дав цій особі український паспорт, в якому з тонким одеським гумором була вказана реєстрація за адресою вул. Думська, 1, де розташовується Одеська мерія. Звісно, людина відмовилася від цього паспорта і сказала, що хоче оформити документи законним шляхом…», - розповів Ігор Бринош.

Присутні також дізналися, що за інформацією сільських рад лише двох прикордонних районів Одещини, на їх території проживає близько 300 осіб без громадянства. Найближчим часом планується отримати точну інформацію з усіх прикордонних з Молдовою та Придністров''''ям районів Одещини, також з районів Вінниччини та Буковини.

Участь у розмові взяв також заступник начальника управління Державної міграційної служби у Вінницькій області Олександр Іноземцев, який розповів, що питання статусу та отримання українського громадянства регулюються Законом про громадянство України (3-я редакція Закону від 18 січня 2001 р.), проте чинне законодавство потребує вдосконалення.

«Таким людям треба допомагати, ми завжди йдемо їм назустріч. Навіть якщо приходить людина з паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року, з нього видно, де ця людина проживала, і її громадянство можна встановити», - зазначив Олександр Іноземцев, який також запевнив, що вихідців з Молдови, які тривалий час мешкають на території України з невизначеним статусом, Державна міграційна служба не депортує.

Цікаво було також почути  історію жінки, яка вже скористалась допомогою Одеської організації КВУ і нарешті отримала посвідку про постійне проживання в Україні. Тетяна Мунтян у 9-річному віці разом з родиною майже 20 років тому приїхала на Одещину з молдовського села. Тетяна та її двоє сестер 18 років жили без громадянства та документів, лише зі свідоцтвами про народження. Згодом  і шестеро дітей Тетяни Мунтян росли «на пташиних правах», адже ніде не були оформлені, мали тільки довідки з пологового будинку про народження, а старші ходили до школи «нелегально».

Тривалий час сестри намагалися оформити свій статус в Україні. Зокрема, Тетяна Мунтян зверталася до районного паспортного столу (пізніше міграційної служби), до консульства Республіки Молдова в Одесі, де навіть отримала за 500 гривень довідку про відсутність громадянства Молдови. Платила за офіційний переклад своєї «метрики», збирала інші документи. Питання ускладнювалося тим, що в свідоцтві про народження Тетяни була помилка - вона була записана як Мунтяну, на відміну від інших членів сім''''ї, які значилися як Мунтян. Поки документи збиралися, змінювалися вимоги законодаства щодо їх кількості та змісту, термін дії документів спливав, і потрібно було все розпочинати спочатку...

Безоплатну допомогу Тетяні Мунтян надали юристи КВУ, коштами «на довідки» підсобило сільгосппідприємство. Тепер Тетяна має офіційний статус та посвідку про постійне проживання, отримує допомогу на дітей, а діти мають свідоцтва про народження. Після отримання допомоги на дітей сім''''я спромоглася придбати хатину в селі, старші діти змогли оздоровитися в дитячих таборах... Типова історія цієї сім''''ї може стати прикладом для інших, переконати, що отримання правової допомоги в оформленні статусу дає шанс на нормальне життя.

Партнери, які реалізовують цей проект, сподіваються, що фінальним його етапом стане обговорення і впровадження певних спрощених процедур стосовно отримання особами без громадянства офіційного статусу в Україні (спочатку мова не йде про громадянство України, лише про офіційний статус і посвідку на право постійного проживання, але вже й це дозволить включити громадянина у правовідносини, щоб він міг реалізувати свої базові права). Отже, учасники партнерської ініціативи готові як до підготовки відповідних документів (визначення статусу, спрощення процедур інше), так і до практичних дій з впровадження «міграційної амністії», в тому числі перевірці статусу та документування таких осіб. Для максимального поширення досвіду такої ініціативи на території України (для інших категорій осіб без громадянства, особливо з колишніх республік СРСР) та для інших країн, які зіткнулися з подібними проблемами, планується підготувати та розповсюдити спеціальний посібник.

Проект зі скорочення безгромадянства осіб молдавської національності, спричиненого розпадом СРСР, здійснюється Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України” за фінансування Європейського союзу. 

Організаційним партнером проекту у Вінницькій області є Громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку». Контактна особа: Галина Сегеда, 097 705 23 66.

Юридичний супровід – Вінницька правозахисна група.