Розпочато серію онлайн «Діалогів про відновлення», що відбуваються в межах проєкту «Майстри змін»
Під час першої зустрічі, спікером якої виступив голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка, говорили на тему: «Україна. Відновлення. Новий порядок і місце нас у ньому» та отримали відповіді на низку запитань.
Як Україну бачать у світі?
«Не можу говорити від імені цілого світу, але поділюся своїми думками. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Україна здавалася великим програшем, проте після першого місяця і вже після другого року бачимо, що не все так просто, як здавалося, і сьогодні розуміємо, що з одного боку Україна – це необхідний елемент частини Європи і світу, а з іншого боку – це великий ряд запитань та викликів, які треба буде спільно долати. І якщо колись Європейський Союз та вступ до України до НАТО – це було віддалене майбутнє, і були неокреслені горизонти, то сьогодні в експертних середовищах Польщі немає сумнівів, що Україна має бути невід’ємним елементом цієї системи тому, що без України ми б не знали, як має виглядати світ і система безпеки»
Чи є щось таке, що Україна могла б дати Європі і чого в неї немає?
«Україна має свій потенціал. Це потенціал українського сільського господарства. Хто був у Європі, той знає, наскільки вона є багатою. Україна, яка наближається до членства Європейського Союзу, має показати перспективу економічного росту і безпечних інвестицій. У свій час Польща отримала розвиток малого та середнього бізнесу. Так і Україна має бути готова до приходу інвесторів, які захочуть не лише заробити кошти, але й допоможуть допрацювати певні речі»
Що потрібно робити для відбудови місцевому самоврядуванню?
«Спостерігаючи, як розвивається польське і українське самоврядування, бачимо, що всюди потрібні фахівці, люди, які мають знання і компетенції, які знають, що треба робити і як це треба зробити. Перша необхідна річ, яку для відбудови потрібно зробити зараз, це поставити за основну мету мати сильні команди компетентних людей зі знаннями, які відповідатимуть розв’язанню різних проблем і шукатимуть відповіді на питання, які стоять перед українськими громадами. І це не лише внутрішнє перетворення, а й пристосування до вимог Європейського Союзу. Варто, щоб люди максимально вивчали те, що Україні потрібно робити і як саме. Такий процес свого часу відбувся у Польщі. Наприклад, Польща і Болгарія отримали такі ж самі можливості розвитку від Європейського Союзу, і Польща ці можливості використала орієнтовно на 85%, а Болгарія використала ці можливості приблизно на 42%. І так працює Європейський Союз – якщо ви не вмієте правильно використовувати, то ви цього не отримуєте. Тому, в першу чергу, потрібно відбудовувати людський потенціал, інвестувати в людей, допомагати здобувати компетенції і знання. Для України і місцевого самоврядування наразі це ключова інвестиція»
Чи готовий європейський бізнес йти в Україну допомагати й інвестувати? І що варто зробити, щоб бізнес прийшов і допоміг у відбудові?
«Варто зберігати тверезість і мудрість. Чітко намалювати в Україні правові рамки, які окреслять форми співпраці з західним бізнесом, зокрема, в питаннях відбудови. Бо часто буває так, що бізнес приходить із бажанням швидко нажитися. І тут варто бути дуже відповідальними, бо це стосується грошей, які мають допомагати розвиватися Україні. Разом з тим, потрібно створювати можливості для інвестицій. І в першу чергу це мають бути умови, які допоможуть розвивати український місцевий бізнес. Був час, коли у Польщі були викуплені фабрики, а потім їх позакривали і вони стали руїною. Виявилося, що механізми приватизації були недосконало написані. А коли люди почали створювати можливості інвестицій для самих себе, тобто ініціатива почала йти знизу, для розвитку малого і середнього бізнесу, стало інакше. Якщо буде виростати атмосфера співпраці на місцевому рівні, будуть з’являтися іноземні бізнеси. Але вони з’являються тоді, коли їм відомо, що бізнес буде стабільним і атмосфера прозорою»
Чи варто до відбудови залучати українських студентів, які нині навчаються в університетах інших країн?
«Наразі багато українців навчається в закордонних університетах, зокрема, в Польщі. І з ними обов’язково треба працювати у перспективі їхньої української ідентичності і залучення до відбудови. Створювати процес так, що вони хотітимуть долучатися до відбудови, бо відчуватимуть себе українцями. Адже це емоційний зв'язок зі своєю державою і відчуття, що Україна створюватиме шанс, щоб розвиватися і будувати свою кар‘єру. Для молодої людини важливо бачити, що там, в Україні вона матиме значно кращі перспективи розвитку, ніж в іншій країні. Треба говорити людям, що для них Україна – це місце, з якого вони виїхали, і тому варто бути патріотами. Треба відбудувати поняття українського патріотизму, тобто відповідальності за свою Батьківщину, і разом з тим як місце для розвитку. Тому коли ми говоримо про відбудову України і громад, це є ключовим. Очевидно, що потрібно буде, аби в Україну приїжджали люди з хорошою освітою, відповідними знаннями і бажаннями. І сьогодні робота з українськими студентами має полягати у допомозі здобувати знання і створювати бажання включатися у процес відбудови України»
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Майстри змін», що реалізовується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID « UCBI: Зміцнення громадської довіри в Україні»
