Як на Підляшші розвивали зелений туризм та переробку сміття

Аби перейняти польський досвід розвитку сільського зеленого туризму та сортування і переробки відходів, до Польщі поїхали представники трьох сіл Жмеринського району – Северинівки, Чернятина та Олександрівки.

Це була чергова поїздка в рамках проекту «Український шлях самоврядування», який реалізується Об''''єднанням сільських гмін Підляського воєводства Республіки Польща та Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку», співфінансується Польсько-канадською програмою розвитку демократії (в рамках програми співпраці МЗС Польщі на підтримку розвитку) та урядом Канади.

У Польщі вдалося значно зменшити кількість неекологічних сміттєзвалищ

Польська держава повністю передала питання поводження з комунальними відходами органам самоврядування. Саме місцева влада встановлює ціни для мешканців будинків за вивезення сміття.

Як розповів голова правління сміттєпереробного підприємства «Biom» Мирослав Балакір, органи місцевого самоврядування в Польщі організували вивезення від населення посортованого сміття безкоштовно, таким чином поляків заохочують сортувати сміття. А от за несортоване потрібно платити.

Сміття сортують у кольорові мішки. Так, наприклад, у червоний мішок кладуть метал, у блакитний – папір, у зелений – скло, а в жовтий – синтетичні речовини (пластик, пляшки від миючих засобів). Раз на місяць приїжджає машина і забирає мішані відходи й сортоване сміття.

«Якщо хтось вивезе сміття десь у ліс, то він мусить заплатити штраф поліції, вивезти сміття з невідведеного місця і ще й заплатити фірмі за переробку сміття. А це тисячі злотих, тому краще не порушувати правила...», – каже пан Мирослав.

Переробка сміття в Польщі – це великий бізнес. Багато приватних підприємств хочуть заробляти на цьому ринку. Кожна гміна оголошує тендер і обриє компанію, яка збиратиме і перероблятиме сміття.

Для мешканців у Польщі розробляються спеціальні порадники (посібники), в яких розповідається про сортування сміття. Такі ж посібники розповсюджуються серед дітей.

Розвиток зеленого туризму

Масовий сільський туризм зародився у Польщі на початку 1990-х як наслідок масштабних соціально-політичних трансформацій у Європі (зміна економічного режиму в країні, пожвавлення євроінтеграційних процесів, об''''єднання Німеччини, відкриття західного кордону тощо). Впродовж 1990-х pp. сільський зелений туризм у Польщі перебував у фазі інтенсивного кількісного та якісного розвитку. Він стимулювався як успіхами політики держави, так і потребами ринку.

Так, у місті Аугустув українці побачили, як працює туристична фірма ШОТ (Szot), яку створило подружжя – Агнєшка і Даріуш Зизало.

«Спочатку це було захоплення, яке переросло у бізнес», - розповідає пані Агнєшка.

Тут можна покататися на каяках, велосипедах та добре порозважатися й відпочити.

За словами власників фірми, якщо туристи замовляють організований сплав, то залучаються рятувальники. Якщо ж це індивідуальні катання, то підписується угода про власну відповідальність.

У Польщі є закон, який вимагає, щоб туризм був безпечним. Тому під час сплаву забороняється вживати алкогольні напої. Це контролює не тільки поліція, а й прикордонна служба. Якщо нетверезого учасника сплаву «спіймають», він заплатить 500 злотих штрафу. Як розповіли поляки, з введенням в дію цього закону зменшилась кількість загиблих на воді.

Також делегація з Жмеринського району відвідала об''''єкти зеленого туризму в гміні Сокулка Мазовецького воєводства.

Власник агросадиби «Зелена долина» Еугеніуш Вишнєвський розповів, що його родина почала займатися зеленим туризмом 20 років тому. Спочатку думали, що нічого з цього не вийде, але згодом побачили, що попит є.

«Зараз ми приймаємо багато людей і робимо все можливе, аби туристам було цікаво, адже, якщо людині нецікаво, то вона не знає, чим себе зайняти і хоче їхати додому», – каже пан Еугеніуш.

А пані Ева Бєщад надає житло для туристів. Її помешкання називається «Хатка Бєщадка». Тут можна відпочити, переночувати та приготувати собі їжу.

«У мене можна добре відпочити і виспатися, бо ми спеціально купуємо добрі матраци, адже виспана людина – це зовсім інша людина. Їжу я не готую, але можу порекомендувати, де смачно готують. Також у мене немає особливих атракцій, тому рекомендую, куди можна поїхати і на що подивитися. А побачити у нашій місцевості є що», оо – розповідає господиня агросадиби.

Підсумовуючи побачене й почуте, представники самоврядування, громадських організацій та бізнесу з сіл Жмеринського району висловили зацікавленість у втіленні проектів з зеленого туризму та переробки відходів.

«У нас для цього все є. Наприклад, що стосується розвитку сільського зеленого туризму, природа в наших селах не гірша, ніж у Польщі. Цікавих історичних пам’яток теж маємо немало», – зазначив Северинівський сільський голова Олександр Христюк.