+38 (0432) 69 44 32
Головна » Новини » Наукові проблеми державотворення обговорили у Вінниці

Наукові проблеми державотворення обговорили у Вінниці

7-8 листопада у Вінницькому національному технічному університеті відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наукові проблеми державотворення України».

Метою проведення конференції є обговорення нагальних проблем державотворення України, розв’язання теоретичних та практичних завдань державного будівництва; об’єднання творчих зусиль науковців, викладачів, студентів задля вивчення і розповсюдження державного та міждержавного досвіду формування громадянського суспільства в Україні; трансформації її інституційної системи в інститути європейського зразка, утвердження європейських цінностей. Збільшення якості досліджень в соціально-політичній та правовій царині в контексті підвищення ефективності практичної взаємодії влади й громадянського суспільства.

Патнером проведення заходу є "Подільська агенція регіонального розвитку".

Під час конференції йдеться, зокрема, про історико-політичні аспекти розбудови української державності, Україну і Європейський союз: основи співробітництва, е-демократію та сучасну Україну, соціально-економічні та культурні трансформації України під впливом ринкових реформ, фізичну культуру і спорт у сучасному українському суспільстві, мовну політику України і проблеми міжкультурної комунікації, сучасну освіту в Україні.

Про основні засади і особливості застосування інструментів електронної демократії розповіла керівник проекту "Лабораторія електронної демократії" Софія Сакалош.

Як зазначила Софія Сакалош, інструменти електронної демократії – це одна із існуючих можливостей для громадян сприяти процесам прийняття рішень на локальному, регіональному та національному рівнях.

"Відповідно до результатів досліджень Організації Об’єднаних Націй стосовно Індексу з електронного урядування за 2 роки з 2014 до 2016 року Україна піднялась на двадцять п'ять позицій (з 87 на 62 місце із 193 країн-членів ООН) у загальному рейтингу і на сорок п'ять позицій в Індексі е-участі (з 77 на 32 місце із 193 країн-членів ООН), - сказала експертка. 

За її словами, це свідчить про те, що окрім традиційних механізмів офлайн демократії, громадяни мають можливість долучатись до процесів державотворення через використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), а саме за допомогою інструментів електронної демократії.

Софія Сакалош також розповіла, що для ефективного використання інструментів електронної демократії, до формування та впровадження процесів електронної демократї повинні долучатись всі зацікавлені сторони, а процес прийняття державотворчих рішень повинен відбуватись за згодою як органів влади, так і громадянського суспільства.

Участь громадян в процесі прийняття рішень є невід’ємною складовою демократичного суспільства. Із розвитком інформаційно − комунікаційних технологій (далі − ІКТ), цей процес поступово переноситься в віртуальну площину, що сприяє підвищенню прозорості, доступності та підзвітності органів влади.

Тому, напрямком для подальшої діяльності у сфері е-демократії може стати перехід від підходу «уряд для нас» до підходу «уряд з нами», що свідчитиме про співпрацю громадського сектору, бізнесу та влади. В такому випадку державні органи матимуть змогу стати інноваційною платформою, яка об’єднуватиме різних стейкхолдерів та партнерів. Проте, подальшого прогресу можна буде досягти лише, якщо всі три складові е-партисипації будуть реалізовуватись. Забезпечення інформацією в режимі онлайн, у поєднанні з громадськими консультаціями та електронним прийняттям рішень зробить процес прийняття рішення ефективним, оперативним, прозорим та відкритим.