Історії біженців, які нині проживають у вінницьких Шелтерах
04/04/2022
Україна продовжує боротьбу проти російської агресії. Мільйони людей змушені залишити свої домівки через цю безглузду війну. І кожен та кожна з нас намагаємося робити все, аби люди, які опинилися в Шелтерах, отримали максимально комфортні умови проживання.
Ми вже розповідали про те, що передали навчальним закладам Вінниці та області, у яких проживають біженці, прально-сушильні машини та кухонне обладнання в межах проєкту «Шелтер», що впроваджується Фонд Східна Європа.
Днями відвідали Шелтери та поспілкувалися з людьми. Ось лише частина з величезної кількості різних історій.
Родина з Києва потрапила до Шелтера через тиждень після початку війни. Чоловік, дружина, їхні діти та внуки мають інформацію, що їхнє житло вціліло, проте наразі ще бояться повертатися додому.
«Ми жили дуже добре. Змогли купити квартиру дітям у тому ж будинку, де й ми. Але війна змусила нас, як і багато інших, тікати. Вирішили зупинитися тут, у Вінниці. Умови тут не погані. Не вдома звичайно, але… Спати є де, їжа є, ми в безпеці, не бомблять. Тут добре, що є можливість прати. Внуки наші ще малі. Тож як діти. Щодня треба переодягнути. А машинки перуть і висушують. А що нам ще треба? Ми усім задоволені. Вінниця дуже гарне і гостинне місто. Але хочеться додому», - розповідає пані Ірина.
Працівники навчальних закладів Вінниці розповідають, що отримання пральних машин значно допомогло та спростило роботу щодо прання.
«Нам потрібно було возити все до пральні. Звісно, що це не дуже зручно. Зараз є можливість прати тут і це дуже полегшує життя і нам, і людям, які тут проживають. Прати можна коли хто хоче, єдине, що машинки запускає наша працівниця, виставляє потрібний режим прання, завантажує відповідну кількість», - каже пані Леся.
Родина з Донецької області розповідає, що вони не знали, куди їхати, але знайомі їхали до Вінниці, тож забрали і їх.
«Я з сином тут. Чоловік залишився воювати. Є все. Їжу можна самостійно зготувати, прати. Ставлення хороше. Єдине, чого не вистачає - Миру», - розповідає Катерина.
«Нам тут подобається, але хочеться додому. Дуже. Хоча ми вже звикли і навіть наш Томас вже звик, бо зразу був наляканий», - додає десятирічний син Катерини, тримаючи кота на руках.
Сім’я Київщини живе у кімнаті на чотирьох. У двох доньок має бути окреме харчування, тож доводиться готувати окремо.
«Нам дали мультиварку в кімнату. Це дуже спростило нам процес приготування їжі. Дякуємо за таку допомогу», - зазначає Людмила.
Наша організація продовжує працювати із місцевими Шелтерами, де проживають люди, які вимушено покинули свої оселі через агресію рф, та всіляко намагаємося їм допомагати.
Дякуємо усім, хто допомагає!
Разом до перемоги!
Дізнатися більше про проєкт «Шелтер» можете за посиланням: https://bit.ly/Shelter_Project_UKR
