EN UA
вул. В. Городецького, 7, місто Вінниця
+38 (0432) 69 44 32
Главная / Новини / У Києві обговорили інструменти належного діалогу «влада-громада»

У Києві обговорили інструменти належного діалогу «влада-громада»

У Києві обговорили інструменти належного діалогу «влада-громада»
21.09.2018
12:51

Готовність представників об’єднаних територіальних громад до участі у процесах ухвалення рішень з боку влади та мешканців, необхідність використання ефективних механізмів залучення громадян до формування, розробки та реалізації важливих для громади рішень, практичні аспекти імплементації двостороннього діалогу «влада-громада», а також актуалізація та підтримка проекту Закону України «Про публічні консультації» (№7453 від 27.12.2017) і залучення громадян до процесу прийняття рішень в умовах децентралізації.

Такі питання обговорювали спікери та учасники експертної дискусії «Публічні консультації як можливість впровадження належного діалогу «влада-громада» в умовах децентралізації в Україні», що відбулася 18 вересня у Києві. 

Захід організувала Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» в межах проекту «Відповідальне управління громадою».

За словами координаторки виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, під час активного впровадження реформ дуже важливо, щоб участь у процесах прийняття рішень брали всі зацікавлені сторони: і влада, і громада.

«Партисипація – це те, що варто запозичувати, те, чому варто вчитися у європейських країн, зокрема й у Польщі. Через взаємний діалог влади і громади, через залучення кожного громадянина можна вирішити питання конфлікту. І навіть, якщо постає питання попередження конфлікту, то відповіддю на це питання є саме партисипація. Найголовніше, чого ми потребуємо – комунікація», –сказала Ольга Айвазовська.

Ольга обговорення

Як зазначила керівниця відділу комунікацій, діалогу та налагодження зв'язків Програми «U-LEAD з Європою» Астрід Коль, реформа децентралізації спрямована на те, щоб покращити життя людей на місцях і зробити управління більш орієнтованим на громадян.

«Розвиток місцевого самоврядування перш за все передбачає не лише посилення ролі місцевого уряду, але, що найважливіше, посилення діалогу між місцевим самоврядуванням та населенням на місцях. Саме тому Програма «U-LEAD з Європою» співпрацює з Мінрегіоном задля того, щоб покращити діалог і залучити громадян до процесу прийняття рішень. Досвід нашої роботи показує, що цей конструктивний діалог між усіма зацікавленими сторонами посилює довіру, в першу чергу до реформ, до тих змін, що відбуваються, і покращує зв'язки на різних рівнях»,  зазначила Астрід Коль.

За її словами є необхідність звертати увагу на тих, хто є в суспільстві, хто бере участь в обговоренні рішень, залучати всі верстви населення, зокрема, й людей з інвалідністю. 

Астрід обговорення

Під час заходу також було презентовано результати якісного дослідження «Практика публічних консультацій», яке здійснював Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) цього року у серпні в межах проекту «Відповідальне управління громадою». Дослідження було проведене у формі фокус-груп та охопило 5 областей (Вінницька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Одеська, Сумська).

Як зазначив представник КМІС Олександр Щербатюк, фокус-групові дискусії представниками локальної влади дозволили побачити існуючий рівень обізнаності із інструментом публічних консультації, досвід його застосування, бажані результати та занепокоєння щодо впровадження інструменту на місцях, його організації та нормативного регулювання. Крім того, було визначено існуючі та можливі шляхи поширення інформації. Чітко окреслилась потреба в додатковій експертній підтримці, навчанні та створенні спеціалізованого методологічного матеріалу для прикладу застосування інструментів публічних консультацій на місцях.

«Усі респонденти визнали, що публічні консультації можуть бути доречним і навіть необхідним інструментом для вирішення питань місцевого значення. Найактуальнішими серед перспектив та можливостей є: досягнення балансу думок між владою та громадою та залучення громади до ухвалення рішень (вплив на рішення) з питань місцевого самоврядування та розділення відповідальності за ці рішення із місцевою владою, спільна відповідальність. Ризики від проведення публічних консультацій респонденти вбачали у піднятті гострих питань, які можуть спричинити конфлікт і розкол у громаді, можливих маніпуляціях з боку опозиційних громадських лідерів, політичних спекуляціях та неспроможності правильної організації процесу», - розповів Олександр Щербатюк.

За словами соціолога, за результатами досліджень можна сказати, що мета публічних консультацій полягає в підвищенні якості підготовки, пошуку і прийнятті оптимальних рішень з важливих питань місцевого значення. Це забезпечується вивченням громадської думки з того чи іншого питання, забезпеченням гласності, відкритості і прозорості у зв'язку владних структур з населенням та покращенням зворотного зв'язку - між органами виконавчої влади і громадськості.

Про залученість громадян до управління своєю громадою в умовах децентралізації, про досягнення та виклики розповіла представниця Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тетяна Нагірняк. Вона зазначила, що дослідження Фонду засвідчує, що досить малий відсоток українців заангажований в цих питаннях, а термін «громадський» асоціюється саме із діяльністю громадських організацій, а не участю в локальних практиках будь-кого з мешканців спільноти. Також пані Тетяна зауважила, що результати їхнього дослідження дещо перегукується із дослідженням КМІС та має подібні результати.

Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут презентував результати дослідження «Участь громадськості в процесі децентралізації», яке проводила Громадянська мережа ОПОРА у 48 ОТГ України (по 2 у кожній області).

Дослідження включало аналіз нормативно-правової бази та практики залучення мешканців у розрізі чотирьох окремих політик: процесу об'єднання громади, бюджетного процесу, стратегічного планування розвитку територій та розвитку місцевої інфраструктури.

Неберикут обговорення

Про бар'єри, з якими стикаються службовці на шляху залучення громадськості розповідала представниця CEDOS Марія Грищенко.

«Міста, де проводяться дослідження, різні, а тенденції однакові.Що мотивує службовців залучати мешканців до процесів прийняття рішень? З одного боку - закон, з іншого - ініціативність. Але найчастіше - це або потреба вирішити конфліктну ситуацію, або спрацювати на випередження», - зазначила експертка.

На необхідності діалогу наголосив представник ГО «Інститут миру і порозуміння» Роман Коваль.

«Діалог - це дуже якісний інструмент. Він є можливим лише тоді, коли його учасники беруть у ньому участь за власним бажанням, виходячи з розуміння його необхідності. Діалог - не просто одна зустріч, яка вирішить всі питання, це досить тривалий процес», - сказав експерт.

Міський голова Гніваньської ОТГ Вінницької області Володимир Кулешов зазначив, що найголовнішим у всіх процесах є спільна відповідальність громади.

Під час другої пленарної дискусії спікери та учасники заходу оговорили проект Закону України «Про публічні консультації». Своїми думками поділилися заступниця директора Департаменту інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністру України Наталія Окша, директор Вінницького Центру розвитку місцевого самоврядування Олег Левченко, співробітниця офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Ольга Озерная та екпертка Асоціації міст України Наталя Бескупська.

Левченко обговорення

Довідково:

Проект «Відповідальне управління громадою» впроваджується Всеукраїнською громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» у партнерстві з Фундацією «Лабораторія соціальних досліджень та інновацій «Сточня» (Польща) та Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку».

За коментарями звертайтеся:

Наталія Величко,

тел. +38063 628 67 85

v.nataliia@gmail.com