+38 (0432) 69 44 32
Головна » Новини » У Вінниці експерт Інституту масової інформації розповів, що таке джинса

У Вінниці експерт Інституту масової інформації розповів, що таке джинса

Як протидіяти замовним і проплаченим PR-матеріалам, прихованій рекламі (так званій джинсі) та іншим подібним порушенням законодавства й журналістської етики. Про це йшлося у Вінниці під час дискусійного клубу з журналістом-експертом Інституту масової інформації Романом Кабачієм, якого запросила Громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» у рамках спільного проекту з «Телекритикою» «Кампанія моніторингу та попередження замовних медіа-матеріалів «Молодь каже ні політичній джинсі».

Учасниками дискусії були представники ЗМІ, громадських організацій та студенти Інституту філології й журналістики Вінницького педуніверситету. 

Роман Кабачій розповів, що сленговий журналістський термін джинса виник на початку 2000-х років у Росії як синонім до слова «заказуха» (замовний, тенденційний матеріал), а походить це слово, ймовірно, від того, що з одним із телеканалів за приховану рекламу фірми, яка виробляє джинси, розрахувались продукцією, тобто джинсами… Нині ж джинса (і явище, і термін) набула поширення в українському медіа-просторі.

Розрізняють джинсу економічну (господарчу) та політичну. Прикладами можуть бути «нібито випадкове» демонстрування товару певної торгової марки у фільмі чи телепередачі; видавання промоційного ролика про товар, послугу чи політика за новину; поява у ЗМІ «непотрібних матеріалів про потрібну людину»; маскування реклами під редакційну статтю, під думку експерта, під дослідження тощо.

«В тоталітарних суспільствах свободу слова обмежують «згори», а коли йдеться про джинсу, то журналіст сам себе обмежує за гроші», - зауважив Роман Кабачій, назвавши негативними наслідками «джинси», зокрема, падіння журналістських професійних стандартів, недовіру до ЗМІ з боку суспільства, утилітарне ставлення політиків до мас-медіа, неможливість контролювати діяльність влади. Звісно, при засиллі «джинси» вже не йдеться про базові журналістські стандарти (баланс думок, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від оціночних коментарів, точність, повнота інформації), а йдеться лише про незаконне збагачення.

Йшлося також про те, що джинса перемагає звичайну рекламу, бо за рекламу треба платити податки. Та й реклама не завжди маркується належним чином, тоді як, згідно з Законом України про рекламу, рекламний матеріал повинен відокремлюватися від решти контенту і позначатися словами «Реклама» або «На правах реклами».

Учасники дискусійного клубу обговорювали також досвід колег з інших країн у боротьбі з прихованою рекламою. За словами Р. Кабачія, у Польщі створена Асоціація регіональних видань, яка співпрацює з рекламодавцями та відстоює права ЗМІ. А в Словаччині провідні ЗМІ підписали кодекс, за яким свідомо відмовились від «криптореклами»…

Як же боротися з цим явищем в Україні? Звісно, справа не лише в законодавстві, а й у громадянській свідомості працівників ЗМІ, замовників, та й споживачів медійного продукту. Звісно, виявивши джинсу, можна звертатись до медіа-профспілок, до Інституту масової інформації, навіть до суду. Хоча наразі судова тяганина з цього приводу малоефективна. Експерт розповів про подібний позов до потужного всеукраїнського медіа-ресурсу. Той медіа-ресурс врешті таки програв судову справу щодо порушення рекламного законодавства і заплатив належне стягнення у розмірі… 117 гривень.

Навівши вислів Кеннеді про те, що «де є світло, там немає тарганів», Роман Кабачій закликав колег звертати увагу суспільства на проблему «джинси» та на шляхи її вирішення, також розповів про правову допомогу журналістам як один із напрямків діяльності ГО «Інститут масової інформації».

«Це перша наша дискусія на тему прозорості співпраці зі ЗМІ, - зазначив наприкінці розмови виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» Олег Левченко. – Незабаром плануємо подібні зустрічі за участі інших відомих експертів. Загалом же робота за новими прозорими стандартами – це питання комплексне. Зараз, під час передвиборчої кампанії, постає питання: а чи кандидати в президенти готові оприлюднити всі зарплати членів виборчих штабів, оприлюднити видатки на співпрацю зі ЗМІ? Якщо не готові, то нічого не зміниться. Бо хіба можна сподіватися, що президент, який прийде до влади «сірим способом», потім буде все робити прозоро? А якщо нічого не зміниться, то за одним Майданом у нас може бути новий Майдан, потім ще один Майдан…»

Довідка. Роман Кабачій - історик, публіцист. Працює на посаді журналіста-експерта Інституту масової інформації.  Випускник Люблінського університету, доктор гуманітарних наук у галузі новітньої історії. Співпрацює з виданнями України, Польщі, Чехії, Канади та Великої Британії.