+38 (0432) 69 44 32
Головна » Новини » На Вінниччині село Северинівка не потребує газу

На Вінниччині село Северинівка не потребує газу

Ще в 2011 році в ЗМІ йшлося про те, як активне село Северинівка, що в Жмеринському районі, Вінницької області відмовилося від газу. Вже тоді жителі Северинівки мали певні результати і мали досвід, яким охоче ділилися з іншими сільськими громадами.

На сьогодні жителі Северинівки стали ще активнішими. Вони розвивають свою громаду і втілюють багато проектів.

«Село без газу» — раніше цей вислів звучав як докір у відсталості провінції від технічного прогресу. Тепер ним пишаються. Принаймні, у Северинівці Жмеринського району на Вінничині. Це село на дві з половиною тисячі мешканців, хоча і має підведений газопровід, проте громадські споруди ним не обігріває. Кажуть: так і дешевше, і патріотичніше. 

Сільський голова Олександр Христюк згадує, як Северинівку газифікували. Тоді паливо коштувало одну гривню. Палили років зо три. Пізніше ціни стали непосильними для невеличкого села:

Ми їздили в Чехію і бачили там проект «Пасивний будинок», де вся енергія вироблялася на місці. Палили щепою. Нас зацікавило, що таке ця щепа, звідки вона береться, і захотіли спробувати і собі.

Христюк розповідає: перше, що купили – дробильну машину. За 40 тисяч гривень. Нехитрий апарат подрібнює на тріски для котлів будь-яку деревину чи гілляччя – тут і старі вікна, і коріння після розчищених посадок. Те, що раніше викидалося, – тепер пустили на паливо. «З нас спершу навіть сміялись, чим ми палити зібрались», — каже він.

Але потім переконалися — опалювати сільраду таким нехитрим способом в рази ощадніше, ніж газом. Економія покриває навіть зарплату робітників на дробарці і в котельні. За кілька років на тверде паливо перевели спортзал, будинок культури, школу, дитячий садок, санаторій.

Христюк розповідає: щоб поставити котли і збудувати котельні — писали проекти з фінансовими обгрунтуваннями на міжнародні фонди, районний та обласний бюджети:

Нас бідність привела до цього. Бо чого б нам газом не палити – газ є газ, включили і забули на півроку…

Найдорочже обійшовся тепловий насос, який встановили в місцевій амбулаторії. Однак 240 тисяч, витрачених на його купівлю, вдалося «відбити» за 4 роки — вартість геотермального опалення в рази нижча, аніж коли б приміщення обігрівали газом.  

Поступово від газу відмовляються і мешканці. Вже сьогодні кожен п’ятий северинівець має котел на дровах.

Допомога від держави. Кредити на енергозбереження

Понад 1 мільярд квадратних метрів – така загальна площа індивідуальних та багатоквартирних будинків в Україні. Для їхнього опалення, підігріву води та приготування їжі українці в 2015 році спожили майже 19 мільярдів кубометрів газу. Це на 57% менше, аніж було спалено в 2006 році. Проте і цей показник можна скоротити ще вдвічі, якщо провести термомодернізацію будівель, замінити котли та встановити індивідуальні теплові пункти.

Прискорити перехід на альтернативні джерела енергії має ринкова ціна газу для населення, яка за 10 років зросла в 30 разів.

На 2016 рік уряд продовжив Держпрограму з енергоефективності. Мова йде про часткове погашення державою кредитів, отриманих на енергоефективне обладнання та матеріали. Так держава повертає фізичним особам 20% кредиту на купівлю негазових котлів (до 12 тис гривень). Фізичні особи можуть розраховувати на погашення 30% кредиту на енергоефективні заходи (заміна вікон, проведення утеплення). Для ОСББ цей показник ще вищий – 40%. Ті хто отримують субсидії, можуть розраховувати на погашення державою 70% кредиту. Під ці потреби в 2016 році виділено майже 900 мільйонів гривень.

Для того, щоб економити, потрібно рахувати скільки споживаєте. Законопроект про комерційний облік газу, теплової енергії та води майже готовий до першого читання. Основний мотив цього документу – з 2017 року має обліковуватись кожен спожитий кубометр. Інакше доведеться платити за газ на 50% дорожче, а за теплопостачання – вдвічі дорожче за тих в кого є лічильники.

Слово депутатам.  Децентралізувати енергетику

Україна – єдина країна в Європі, яка не імплементувала базові директиви енергоефективності, каже народний депутат, . Звідси й відсутність стовідсоткового обліку споживання енергії і використання застарілих і незрозумілих «норм споживання», які породжують маніпуляції.

Українцям варто переймати європейський досвід. Зокрема дати отримати можливість створювати власні енергетичні кооперативи, виробляти і споживати свою енергію, вважає Рябчин. Він пояснює, що увесь світ зараз іде шляхом децентралізації енергетики, в Україні ж все зав’язано на олігархах і великих мережах:

Хочеться, щоби ми змогли зробити так, щоб людина прийшла до свого будинку, спожила енергію, яку вона сама виробила і почувалася вільною і незалежною.

Рябчин анонсував, що буде відстоювати такі правки в законопроекті «Про ринок електричної енергії». Також, за його словами, важливо створювати сприятливі умови для відновлюваної енергетики.

Експертна Думка. Субсидіям має прийти кінець

Субсидії при нинішній економічній ситуації України – елемент соціальної солідарності, пояснює керівник освітніх програм мережі «Greencubator» Андрій Зінченко. Але субсидування не може тривати вічно:

Проблема в тому, що люди швидко звикають, коли хтось платить за їхні рахунки за газ. Вони вже звикли. І зараз вирівнювання цін вони сприймають як несправедливість, бо дуже довго за них платили. Хоча це вони тільки так уявляють, адже платили все-одно з їхніх зарплат.

За словами Зінченка, модель нової системи субсидій відома. По-перше, вона має йти винятково малозабезпеченим. Той, хто може платити, повинен платити повну ціну і економити.

Німці купують собі електроковдри і сплять при 14 градусах. Так живе весь світ, всі економлять, — каже експерт.

По-друге, система субсидій має бути монетизована — людина має отримати реальні гроші і мати вибір — пустити їх на заходи з енергоефективності чи на свої поточні витрати. Тільки це зможе навчити ощадливості.

По-третє, мають бути сходинки зменшення субсидії, і через певний період субсидування має припинитися взагалі, бо ці гроші потрібні в інших сферах і галузях.

А як у них? Утеплення по-польськи

Перехід Польщі до ринкової економіки наприкінці вісімдесятих – початку дев’яностих спричинив різкий ріст цін. Енергоресурси, в тому числі й газ, подорожчали для поляків більш, ніж в чотири рази. Спочатку держава компенсувала зростання цін субсидіями для малозабезпечених. Однак, у 1998 році Польща відмовилася від енергетичних дотацій. Натомість було створено Фонд термомодернізації та ремонтів, який державним коштом співфінансував утеплення будинків, оновлення систем опалення, перехід на відновлювальні джерела енергії.

Поляки змогли під невисокий відсоток (до 8,5 відсотків річних на 10 років) отримати кредит в комерційному банку, 25 відсотків  якого компенсувала держава. Але тільки у випадку, якщо за рахунок отриманих коштів вдалося досягти визначеного рівня енергозбереження – від 10 до 25 відсотків річного споживання залежно від типу проведеної модернізації.

Поляки обережно поставилися до новації – за перші чотири роки було отримано не більше тисячі енергоощадних кредитів, однак вже в 2006 та 2007 банки щорічно видали понад 3 тисячі позик. За 10 років було профінансовано енергоефективних програм на 1,6 мільярда євро, з яких понад 300 мільйонів – державні гроші. Чудовий результат продемонструвала Варшава, де вдалося знизити енергоспоживання вдвічі за рахунок утеплення стін та дахів, встановлення терморегуляторів, лічильників та нових котлів. Реформа з енергоефективності дала результат — з 98-го року економіка Польщі зростає швидше, ніж споживання енергоресурсів, яке забезпечує це зростання.

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.

Громадське телебачення